У завершальному матчі групового етапу Кубка Співдружності проти молодіжної збірної Росії вирішувалася доля другої путівки до чвертьфіналу. Суперник динамівців виступав поза конкурсом, тому вийти з групи не міг. А значить, багато чого залежало від результату поєдинку другої пари. «Екранас» та ХІК закінчували свій матч якраз, коли наша команда розминалася перед грою, і хлопці могли бачити, що фіни впевнено перемогли 4:1, що не могло не радувати. Було зрозумілим, що тепер нашу команду влаштує будь-який результат.
Напередодні матчу «Динамо-2» понесло відчутну кадрову втрату. Через перебір жовтих карток у грі не зміг узяти участі капітан Євген Новак. За його відсутності обов’язки капітана виконував Загладько.
У росіян же привертав увагу Дмитро Черишев – 20-річний вихованець мадридського «Реала», який виступав в юнацькій команді королівського клубу. Чимось видатним Дмитро не запам’ятався, але неодноразово здійснював небезпечні проходи по своєму «рідному» лівому флангу. Втім, наші захисники грали з ним доволі уважно.
В цілому, серйозний настрій динамівців перед грою з молодіжною збірною Росії було видно ще перед стартовим свистком, коли хлопці організували так зване «енергетичне коло». І з перших хвилин наша команда побігла вперед. Моменти в Морозенка, Рибалки, Макаренка виникали один за іншим, утім, для нашої команди це вже стало звичним на турнірі. Ще б реалізацію поліпшити, і підопічним Андрія Гусина ціни б не було. А так, доводиться констатувати успішну гру воротаря та захисників суперника. Та й у каркас воріт українці влучали, напевно, більше за всіх на турнірі. Ось і сьогодні поперечина врятувала росіян після блискучого удару Рибалки метрів із 15-ти.
Втім, динамівці не лише не забили самі, але й не дали відзначитися супернику, знову надійно зігравши в захисті. Приємно відзначити, що саме нашій команді вдалося зупинити молодіжну збірну Росії, яка до цього святкувала перемогу в усіх своїх матчах. Наша команда впродовж обох таймів контролювала гру, підсівши лише наприкінці поєдинку, коли фізичні сили вичерпалися. Але навіть нічиєї вистачило динамівцям, щоб вийти до чвертьфіналу, де вони зустрінуться із солігорським «Шахтарем» із Білорусі.
Андрій ГУСИН, старший тренер «Динамо-2»:
- Дуже радує, що всі матчі ми граємо приблизно рівно та стабільно, створюємо багато моментів для взяття воріт, стали більше бити по воротах. Це вже добре. Як і раніше, поперечини та стійки грають проти нас, але сподіваюся, коли-небудь м’ячі почнуть відлітати й до воріт. Це була вже третя гра за чотири дні, тому хлопці трохи підсіли. А завтра має відбутися ще одна, дуже важка. Але хлопці проявлять характер, вони бійці. Я пишаюся ними, що майже півтора тайми вони не давали росіянам дихати, атакували на половині поля суперника і не давали їм підняти голови. А витримати такий темп дуже складно. Залишилося трохи додати в реалізації.
У чвертьфіналі ми зустрічаємося із солігорським «Шахтарем». Можливо, щось змінимо в тактичному плані. Із самого початку я вже уявляв собі, як буде діяти команда – агресивно, відразу вступати в боротьбу за м’яч, не зупинятися, нагнітати. Будемо продовжувати в тому ж дусі. Інша справа, що сили не безмежні. Я би не відмовився від підсилення. Зрозуміло, що ми виховуємо молодь для першої команди, але на такий турнір не завадило б узяти Шевченка (посміхається). На турнірі я бачу, що гравці зростають, і це радує мене найбільше. Сподіваюся, у чвертьфіналі хлопці, незважаючи на втому, спробують показати свій високий рівень. Важливо правильно обрати малюнок гри. Тепер уже багато хто знає, як ми граємо, тому щось будемо перебудовувати і вигадувати.
Сергій РИБАЛКА, півзахисник «Динамо-2»:
- Ми дуже раді, що вийшли із групи. Гадаю, ми заслуговували на більше, ніж два очки. Добре грали з «Екранасом», коли мали перемагати, і сьогодні в нас було більше моментів, ніж у Росії – поперечина, Морозенко із 5-ти метрів не забив… Отже могли вийти із групи і з першого місця. Але нічого, гадаю, нас «прорве» у чвертьфіналі, а вдача і фарт будуть на нашому боці. Сьогодні у складі суперника також грали молоді хлопці 1990-1991 року народження, діяти проти них було цікаво. Хто знає, можливо, якось зустрінемося з ними на рівні збірних.
Перед грою я прочитав в інтернеті з приводу Черишева з мадридського «Реала», який грає у складі росіян, але нічим особливим на полі він не запам’ятався. А ось їхнього капітана відзначив би. У чвертьфіналі хотілося б зустрітися з дублем «Зеніту». Але, в принципі, немає різниці, з ким грати. На цьому турнірі всі команди одного рівня.
Євген МОРОЗЕНКО, півзахисник «Динамо-2»:
- Звичайно, грати три матчі за чотири дні важко, але потрібно проявляти характер. Мені здається, сьогодні ми грали добре, а в групі з усіх команд показали найкращу гру, але в той же час, найгіршу результативність. Багато моментів було й особисто в мене, можливо, бракує зібраності й концентрації у вирішальний момент. До матчу ми знали результат паралельного поєдинку в групі і зраділи, що наші шанси на вихід зросли. Але ми не дивилися на результат, а намагалися показати свою гру, оскільки протистояння з Росією було для нас принциповим. Дуже шкода, що ми не виграли, нам дуже цього хотілося. Гадаю, це було помітно, і своєю грою ми заслужили на симпатії вболівальників.
Кажуть, у нашого суперника по чвертьфіналу білоруського «Шахтаря» хороший колектив, вони приїхали основним складом, сьогодні перемогли з великим рахунком, а в чемпіонаті країни йдуть впритул з БАТЕ, виграли національний кубок. Але це ні про що не говорить. Якщо ми поліпшимо результативність, усе буде гаразд.
«Динамо-2» – Молодіжна збірна Росії – 0:0 (0:0)
«Динамо-2»: Загладько, Допілка (Боришкевич, 68), Парцванія, Морозенко, Макаренко (Сокол, 62), Рибалка, Сухоцький, Люлька, Прокипчук (Боровець, 71), Коваль (Малин, 65), Рижук.
Молодіжна збірна Росії: Фільцов, Кулеша, Жестоков, Гапон, Дудієв (Гіголаєв, 46), Григорьєв (Войнов, 71), Зотов, Померко (Цаллагов, 46), Рижков (Шатов, 77), Черишев, Кухарчук (Гошоков, 61).
Світлана Полякова, Інформаційний відділ «Динамо» (Київ), із Санкт-Петербургу