- Незважаючи на великий рахунок, нехай він не вводить вас в оману, гра нам давалася не так просто, як може здатися на перший погляд, особливо спочатку. «Металург» грав із нами майже на рівних та проводив хороші контратаки. Кілька разів нам відверто пощастило, та й Коваль рятував. Відчувалося, що в нас не все складається. Як вплинув на гру перший гол Велозу в роздягальню? Мабуть, він був для нас надзвичайно важливим, поклавши початок усьому. Після перерви зникла психологічна напруга, й ми довели гру до логічного завершення.
- Олексій Михайличенко залишився незадоволений провалами після другого забитого м'яча. Із чим вони пов'язані?
- Напевно, ми занадто розслабилися, все ж таки, за рахунку 2:0 відчули зайву впевненість, звідси й помилки. Але вчасно схаменулися, зібралися й забили ще три м'ячі.
- Як вважаєте, «Металург» заслужено перебуває на останньому місці в турнірній таблиці?
- Якщо судити за грою проти нас, я взагалі не розумію, як вони там опинилися. Цілком пристойна команда, вважаю, вона заслуговувала набрати набагато більше очок, ніж два. І, впевнений, після зимової перерви запоріжці ще надолужать згаяне.
- Бетао, впевнена перемога дозволить вам у доброму гуморі відзначити День народження?
- Так, безумовно! Завжди приємно перемагати, тим паче, з таким рахунком. Партнери зробили мені своєрідний подарунок, досягнувши розгромної перемоги.
- А що матеріального вони вам подарують – м'яч чи футболку з автографами?
- Якщо чесно, навіть не знаю. Просто в нас у неділю вихідний, усі будуть відпочивати, тому навряд чи ми побачимося на базі.
- Значить, у вас буде можливість провести цілий день у колі родини?
- Справа в тому, що моя родина зараз далеко – дружина із сином уже в Бразилії, тому мені буде дуже їх не вистачати. Але нічого, незабаром відпустка – й я поїду до них. Словом, великого святкування не планую, можливо, просто повечеряємо де-небудь із моїми київськими друзями та партнерами по команді. А дружина із сином, упевнений, привітають мене по скайпу.
