Артем МАЛИШ:
- Насамперед нам хотілося перемогти на цьому турнірі та показати свою силу. Ми довго йшли до цього тріумфу, було багато питань, багато слів щодо наших чемпіонств, тож прагнули довести, що ми – найсильніша команда України, й утретє завоювали чемпіонство.
Усі хлопці дуже серйозно налаштовувалися на цей матч, усе ж таки це фінал. Можу сказати, що сьогоднішній поєдинок був найважчим та найемоційнішим. В обох команд було багато моментів для взяття воріт. Якби ми не забили, а вони реалізували свою можливість, гра могла скластися зовсім по-іншому. Радий, що ми змогли виконати всі установки, зібратися, вийти на поле єдиною командою та перемогти.
Що стосується відбитого пенальті, звичайно, такі моменти надають команді сил та куражу. Ми відчули себе єдиною командою, єдиним цілим. Перед грою добре вивчили суперника, у півфіналі у них також була серія пенальті, ми пройшлися по кожному гравцю й розібрали, хто як бив, з якою впевненістю та з яким розбігом. Тож ще до удару знав, куди битиме суперник. У тих моментах, коли реагував на небезпечні удари, було важливо зайняти правильну позицію, концентрувати увагу на м'ячі. Адже, коли втрачаєш концентрацію, втрачаєш поле та гру. Потрібно завжди контролювати себе та свої емоції, що не завжди вдавалося наприкінці гри.
Емоції вже переповнювали, серце було гарячим, не вистачало холодної голови та спокійних думок. Голова майже не думала, хотілося скоріше відсвяткувати. Напевно, це наше недопрацювання, але просто таких класних, емоційних та бойовитих матчів у нас, напевно, не було за всю історію. Та й рахунок дозволяв певний авантюризм. Звичайно, були помилки, але куди ж без них. «УФК-Карпати» проявив себе дуже гідно.
Ілля МАЛИШКІН:
- Ми налаштовувалися сьогодні на боротьбу та щільну гру. Думали, у фіналі зустрінемося з «Шахтарем», а в півфіналі хотіли суперника легше, але коли дізналися, що вийшли на «гірників», нас це не збентежило. Ми вийшли на поєдинок із зарядженістю на боротьбу та показали, що не лише кращі за «донеччан» на даний момент, а й узагалі динамівська академія найкраща у країні.
Сьогодні вийшов своєрідний реванш. На груповому етапі матч із «УФК-Карпати» складався для нас не дуже вдало, вони поставили біля своїх воріт щільний захист, якиий ми ніяк не могли подолати. А цього разу швидко забитий м'яч змусив львів'ян відкриватися. Вони стали більше атакувати, а ми на контратаках змогли забити ще три м'ячі. До слова, Сирота забив хороший перший м'яч.
Гра в обороні? У другій половині регулярного сезону вся команда в захисті трохи здала, через що пропускали багато м'ячів. Наприклад, у грі з тим же «Шахтарем» пропустили двічі, хоча крім цього суперник більше нічого не створив. А коли готувалися до цього фіналу, зіграли з київським РВУФК 9:5, тобто знову вся команда погано зіграла в обороні. Тренер тоді нам сказав, що першочергово потрібно вибудувати надійну оборону, щоб уся команда добре захищалася, а можливість, щоб забити м'яч, буде.
Вважаю, сьогоднішню перемогу ми заслужили. Те, що в нас забивають центральні захисники, а крайні підключаються до атак, це філософія «Динамо». Зараз багато команд у світі на найвищому рівні так грають: коли до атак підключаються й крайні, й центральні захисники. Футбол прогресує, й ми зростаємо разом із ним. Те, що захисники починають атаки, це вже закон футболу. У «бий-біжи» зараз ніхто не грає. Початок усіх атак іде від центральних та крайніх захисників.
Що стосується мене, то моя основна позиція - правий захисник, із дитинства граю на цьому місці. Але досвід гри є скрізь: ставили й у центр захисту, й доволі багато матчів зіграв на лівому фланзі оборони. На цьому ж турнірі всі ігри зіграв правим захисником.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
