- Андрію, в першому таймі команда діяла добре, забила м'яч. Що ж сталося перед перервою, що стало переломним моментом?
- Напевно, другий м'яч гірників, забитий ними «у роздягальню». Гадаю, він в якійсь мірі нас надломив. У нас була установка - грати у відкритий футбол. На вістрі команди діяли два нападники. Забив «Шахтар». Упевнений, якщо б забили і ми, то все склалося б інакше.
- Помилки в обороні позначилися на підсумковому рахунку?
- В обороні, як і в атаці, повинна грати вся команда. Не варто звинувачувати в поразці або одних, або інших.
- Що говорив після гри тренер і яка атмосфера панує в роздягальні?
- Юрій Павлович поки нічого не говорив. А що стосується атмосфери, то якою вона може бути, коли у другому поспіль матчі поступаємося з рахунком 1:4? Настрій поганий, але потрібно жити і працювати далі.
- Де ж знайти оптимізм?
- Напевно, на помилках вчаться. Потрібно дивитися, аналізувати і не припускатися промахів, які допускали в минулому.
- Тепер у «Динамо» залишилося два турніри - чемпіонат України та Ліга чемпіонів. У фізичному плані буде легше?
- Не думаю. Набагато легше було б, якби ми виграли в цьому матчі у «Шахтаря». Ні для кого не проблема грати двічі на тиждень. Для футболіста це задоволення. У нас багато виконавців в обоймі. Як мінімум два рівноцінні склади. На поле виходили б не одні, так інші.
- Не з'явилися у «Динамо» якісь комплекси перед «Шахтарем»? Ви стараєтеся, викладаєтеся, але ніяк не виходить перемогти...
- Особисто у мене, однозначно, ніяких комплексів немає. Навпаки, це більше злить. У майбутньому на полі ми будемо тільки зліше.
