Серед збірників, кому вболівальники могли поставити свої питання був і динамівець Андрій Ярмоленко.
- Андрію, що для тебе означає виступати за національну збірну?
- Велика честь і відповідальність. Коли в дитинстві дивишся футбол і вболіваєш за своїх кумирів, мрієш про те, щоб опинитися на їхньому місці. Коли мрії втілюються в життя, звичайно, відчуваєш неймовірний підйом. Пам'ятаю, першу гру на Євро-2012 проти збірної Швеції, коли вся країна об'єдналася заради підтримки національної команди. Ці відчуття передати важко. Повірте, навіть сльози на очі наверталися.
- Що тебе надихає в повсякденному житті?
- Сім'я. Я займаюся улюбленою справою. З дитинства мріяв грати у футбол, тому від усього, що роблю, отримую величезне задоволення.
- Що, на твою думку, найголовніше в колективі? Що потрібно, щоб команда була єдиним цілим на футбольному полі?
- Це і є найголовнішим – бути одним колективом. Всі гравці в команді повинні бути об'єднані однією метою.
- Враховуючи твоє завзяття на футбольному полі, чи вимагаєш ти такого ж ставлення до гри від партнерів? І чи відчув ти додаткову відповідальність, коли в останніх матчах виводив «Динамо» на поле з капітанською пов'язкою?
- Відповідальності, звичайно, додалося. Адже бути капітаном у такому клубі, як «Динамо», – велика честь. Напевно, зросла і впевненість. А щодо вимогливості... У кожному матчі всіх без винятку футболістів переповнюють емоції. Тому і вимагаєш від партнерів, а вони – від тебе, діяти на максимумі.
- Чи вважаєш ти виконання Гімну України перед матчем збірної – обов'язковим для кожного футболіста?
- Це повинно виходити від серця. Тому цей момент залежить від кожного футболіста.
- Яка найскладніша травма була у твоїй кар'єрі?
- Тьху-тьху, серйозні травми поки оминали мене. У 18-річному віці зробили операцію на пахових кільцях.
- Який зараз мікроклімат у «Динамо»?
- Він завжди був нормальним. Хлопці завжди підтримували один одного.
- Андрію, що означає татуювання у тебе на спині?
- Напис англійською мовою: «Я можу все, завдяки тому, хто дає мені сили». Це, звичайно, моя родина і Бог.
- У тебе є акаунти в соціальних мережах?
- Так, я зареєстрований «В Контакте», але цю сторінку відвідую раз на день, зазвичай увечері. Мушу розчарувати: там я не спілкуюся і на повідомлення майже не відповідаю.
- Який зі своїх голів вважаєш найкрасивішим?
- Гадаю, що найкрасивіший і найважливіший гол у мене ще попереду.
- Який матч для тебе – найважливіший?
- Він, як і найкрасивіший гол, ще попереду. Але можу виділити матч проти збірної Швеції на Євро-2012. Я вперше брав участь у такому турнірі, ми грали вдома і здобули перемогу. Це запам'ятовується. Після цього довго не міг заснути. Адреналіну вистачало. До того ж, було багато дзвінків із привітаннями.
- Якій музиці віддаєш перевагу?
- Мені найбільше подобається, скажу так, «попса». Але не можу стверджувати, що зациклююся на якомусь одному стилі. Все залежить від настрою.
- Яка твоя улюблена музична група?
- «Руки вверх». Відповідно, співак – Сергій Жуков.
- Завдяки яким якостям характеру ти досяг такого рівня майстерності?
- Не люблю говорити про себе. Гадаю, є люди, які знають, за рахунок чого мені вдалося чогось досягти у футболі. Так що краще запитати у них. Можу лише сказати, що для досягнення результату в будь-якій сфері потрібно багато працювати.
- Якби «Барселона» та «Реал» одночасно запропонували тобі контракти, який клуб ти б обрав? І в якій топ-команді Європи хотілося б спробувати свої сили?
- Якщо уявити такий вибір, то, мабуть, віддав перевагу «Реалу». А що стосується питання про топ-клубі... У дитинстві вболівав за «Мілан», тому що там грав Андрій Шевченко. Зараз усі думки пов'язані тільки з «Динамо», з яким хочеться досягти найвищих успіхів.
- За кого будеш уболівати у чвертьфіналі Ліги чемпіонів?
- Напевно, за «Реал».
- Чи є у тебе передматчеві ритуали? Або ти – не забобонна людина?
- Не можу сказати, що я забобонний. Але гадаю, що кожна людина десь підсвідомо повторює ті речі, які робив в успішний для себе день. Наприклад, якщо ми виграли попередній матч, намагаюся згадати, що я робив у день гри і мимоволі повторюю.
- Чому ти обрав футбол?
- З дитинства закохався в цю гру і все життя мріяв, що стану професійним футболістом. Дякую Богові, що моя мрія здійснилася.