Футбольний клуб «Динамо» щиро вітає ювіляра з цією круглою датою й бажає міцного здоров'я та подальших успіхів у його нелегкій, але в той же час дуже важливій та відповідальній справі пошуку та виховання нових футбольних зірок!
- Олександре Олексійовичу, розкажіть нам про найбільш пам'ятний момент у вашій тренерській кар'єрі?
- Найбільш пам'ятним був момент, коли в місті Малині Житомирської області 13 січня 1981 року я взяв до рук секундомір, свиснув та сказав «Ну що, хлопці, побігли?». Потім пам'ятних моментів, звичайно, було багато, але це – самий початок .
- Що для вас значить «Динамо» ?
- Сказати , що це мрія – нічого не сказати. Я працював у колективах, які вище півфіналу Кубка України та шостого підсумкового місця не піднімалися. Тому завжди була мрія працювати в клубі, якому до снаги вирішувати найвищі завдання. Незважаючи на те, що я не пов'язаний ыз першою командою, але підготовка молодих футболістів, якою я займаюся, вважаю, також є дуже важливим моментом. Проблеми молодіжного футболу я знаю не з чуток, тому намагаюся привнести в підготовку щось нове, щоб кваліфікація та техніко-тактична підготовка молодих футболістів була на більш високому рівні.
- Як збираєтеся відзначати ювілей?
- Сьогодні ввечері зберемося й відзначимо у колі сім'ї. До того ж вівторок – робочий день. Є багато організаційних питань. Із друзями же ми зустрінемося в п'ятницю ввечері, адже в суботу в нас змагання ДЮФЛУ України, де «Динамо» представлене в східній підгрупі, де кожна гра буде схожа на фінал. Я би сказав, що це ювілей, який налаштовує мене на робочий лад. Я сповнений сил та енергії виконувати улюблену роботу, якою займаюся.
