Підсумки виступу молодих динамівців підвів куратор Академічних груп ДЮФШ «Динамо» ім. Валерія Лобановського Альберто Босх:
- Я задоволений командою і виступом хлопців, оскільки в цілому, в тих п'яти іграх, які ми тут провели, футболісти виглядали здорово, впевнено, добре себе проявили і виконали те, що ми їх просили на установках. Лише в першому матчі сама гра не дуже вдалася, але потрібного результату ми все одно досягли. І перший тайм поєдинку з «Шахтарем» на груповому етапі вийшов не зовсім вдалим, але потім ми впоралися. А в вирішальних матчах - півфіналі та фіналі, від яких все залежало, ми показали свій високий рівень і найкращі якості. Тож, повторюся, я задоволений.
- Чому гра з «Шахтарем» на груповому етапі вийшла складніше, ніж фінальна?
- Не знаю, напевно, справа в психології. Наші хлопці виграли перші два матчі, забезпечили собі місце в півфіналі і, можливо, мимоволі відчували, що третій матч у групі не такий важливий. А на фінал налаштувалися серйозно і рішуче, знали, що в цьому поєдинку вирішиться, хто стане чемпіоном, тому краще виконували те, що всі тренери їх просили зробити.
- Іноді в Ужгороді доводилося боротися не тільки з суперником, але і з нестерпною спекою. Як хлопцям вдалося подолати себе і погоду?
- Дійсно, у багатьох матчах було дуже жарко, душно, трава трохи висока, десь її поливають, десь - ні. Звичайно, було важко. Але у нас в заявці 18 чоловік - це 18 хороших гравців, тому могли проводити багато замін, і від цього команда не втрачала свій рівень. Погода, безумовно, заважала, але хлопці терпіли.
- У п'яти матчах на турнірі «Динамо» забило 17 м'ячів, це хороший показник?
- Так, ми завжди намагаємося контролювати гру, володіти ініціативою, контролювати м'яч, тому в більшості поєдинків більше атакуємо, ніж обороняємося. Напевно, через це і забиваємо більше м'ячів, ніж суперник. Завжди намагаємося робити так, щоб противник підлаштовувався під нас, а не ми під нього.
- У той же час команда пропустила три м'ячі - це багато чи мало?
- Це всього лише статистика, якщо чесно, вона нас не дуже цікавить. Забили 17, але могли і більше, пропустили 3, але також могли і більше. Це всього лише цифри - не більше.
- За підсумками турніру троє наших футболістів отримали індивідуальні нагороди - Тарас Дмитрук, Євген Ісаєнко, Данило Сухоручко. А кого ще в команді ви могли б відзначити?
- Та практично всіх! У кожного були моменти, коли вони дуже допомагали команді. Наприклад, в півфіналі за рахунку 0:0 наш воротар Артем Малиш здорово впорався з виходом один на один. Також добре грали захисники, вважаю, Дмитрук заслужив свою нагороду. В середині поля все працювали відмінно. На цьому фіналі дуже додав Клим Приходько в порівнянні з другим колом чемпіонату. Богдан Білошевскій почав не дуже переконливо, але в кінці - півфіналі та фіналі - знову показав свій кращий рівень. Станіслав Сорокін забив багато важливих м'ячів. Вадим Мащенко, виходячи на заміну, дуже допомагав команді, забив красивий м'яч у фіналі. Попереду Георгій Цітаішвілі робив гру і проявляв себе в вирішальних моментах. Приз найкращого нападника віддали Сухоручко, але і Ісаєнко також форвард, але отримав приз найкращому гравцю турніру. Так що вся команда просто молодці.
- Деякі футболісти грали практично без замін, наскільки складно їм було фізично витримати темп турніру - п'ять ігор за вісім днів?
- Звичайно, важко, але між іграми були і вихідні дні, коли можна було відпочити. Звичайно, комусь доводилося грати більше, оскільки на їх позиціях у нас не так багато гравців. Крім того, хтось добре виглядав по ходу ігор, і ситуація не вимагала їх міняти. У когось, навпаки, був не найкращий день - таке у футболі буває - і потрібно було давати шанс іншому. Та й їх особисті відчуття також необхідно брати до уваги. Одні в таку спеку почували себе краще, інші - гірше і самі просили про заміни.
- За рахунок чого, на ваш погляд, команді U-16 вдалося виграти фінал ДЮФЛ і стати чемпіоном України?
- Тактику протягом усього турніру ми не змінювали, постійно дотримуючись власних принципів гри і не дивлячись на суперника. Завжди дивимося, перш за все, на себе. Якщо самі виконуємо те, що потрібно, у нас є перевага і, думаю, наші футболісти сильніші за суперників. Але все це необхідно доводити на полі кожен день. Ми просто в фіналі трохи підкоригували певні моменти, які не вийшли в іграх групи. Сказали хлопцям, вони все зрозуміли і просто не повторили цих помилок. Це найважливіше.
- Ви також будете присутні на матчах випускної групи U-17, очікуєте від них такого ж результату?
- Звичайно, постараємося також завоювати перше місце, але це не найголовніше і не самоціль. І не завжди це можливо. Наприклад, команда U-14, яка в фіналі грала з «Шахтарем», поступилася лише по пенальті. Але, впевнений, всі, хто дивився їх гру, бачили, що «Динамо» грало краще, ніж суперник, створило більше моментів, але не змогло їх використати. А потім в серії пенальті кілька невдалих ударів вирішили результат, і «Динамо» не змогло виграти чемпіонат. Між перемогою і поразкою грань дуже тонка. Все одно я був радий за команду, видно, як вони додали по ходу сезону, якщо порівнювати, як U-14 виглядали в першому колі і в другому. Задоволений, що вони показали, що кращі за суперника.
Copyright © FC Dynamo Kyiv
* фото А.Куцан
