Незабаром київське «Динамо» відзначить 60-річчя завоювання першого чемпіонства в історії клубу. Ми пропонуємо згадати останні кроки «біло-синіх» до історичного титулу, і розповімо сьогодні про доленосний для нашої команди поєдинок із московським «Торпедо», який відбувся 11 жовтня 1961 року.
Перед зустріччю з автозаводцями, за три тури до фінішу першості СРСР, кияни зберігали відрив від московських «Торпедо» і «Спартака» в три очки - 41 проти 38. Тому доля золотих медалей у значній мірі залежала від очної зустрічі головних претендентів на чемпіонство, яка відбулася в Москві та викликала неймовірний ажіотаж, зібравши на трибунах Центрального стадіону (нині - Лужники) понад 100 тисяч глядачів.
Не дивно, що господарі матчу, яким потрібно було відігравати розрив у турнірній таблиці, почали гру сміливо, наступаючи широким фронтом і підключаючи до атак навіть крайніх захисників. Кияни ж зосередилися на насиченому захисті, завжди залишаючи п'ятьох гравців в обороні та зробивши ставку на швидкі контратаки. Моменти виникали то біля одних, то біля протилежних воріт - небезпечно пробивали Лобановський і Іванов, але до перерви рахунок залишався нульовим. А в другому таймі москвичі перейшли на штурм воріт «Динамо» - за матч гравці «Торпедо» завдали 22 удари, втративши масу можливостей, тоді як підопічним В'ячеслава Соловйова для одного забитого м'яча знадобилося вдвічі менше ударів.
.
На 70-й хвилині «Торпедо» вдалося відкрити рахунок - Слава Метревелі після подачі кутового скористався невпевненою грою Олега Макарова на виході. Динамівці кинулися на штурм чужих воріт, і за п'ять хвилин до фінального свистка м'яч опинився у воротах Анатолія Глухотка. Микола Каштанов, який вийшов на заміну в другому таймі, обіграв суперника на лівому фланзі та виклав м'яч під удар Віктору Серебряникову, постріл якого в стрибку парирував на кутовий воротар «Торпедо». І стандарт у виконанні Валерія Лобановського був майстерно використаний Василем Турянчиком, який зі складної позиції ударом «ножицями» переправив м'яч у ціль.
«Усі розуміли, що означає нічия для нас і що - для торпедівців. Москвичі, природно, вболівали за своїх земляків. Але удар Турянчика був настільки ефектним, що весь стадіон аплодував йому...
Спливали останні хвилини. Знову автозаводці всією командою кинулися в напад. Гол, хоч один гол! Він потрібен до зарізу. Без нього - кінець чемпіонату. Б'є Метревелі - повз! Б'є Сергєєв - повз! Б'є Гусаров - теж повз! Остання хвилина. Іванов у вигідній позиції. Я парирую удар. М'яч відлітає ліворуч. Там Сергєєв. Він на ходу. Удар!.. Падаю... Розумію, що промахнувся... Гол? Повз!
Ми цілуємося. Не зрозумієш - чи то піт стікає по щоках, чи то сльози знемоги та радості», - згадував про пам'ятний матч із «Торпедо» Олег Макаров в автобіографічній книзі «Воротар».
Зароблений бал у протистоянні з прямими конкурентами дозволив динамівцям за два тури до закінчення першості зберегти перевагу над торпедівцями в три очки та відкрити собі шлях до чемпіонського звання. Уже в наступному, передостанньому, турі чемпіонату «біло-сині» оформили перше у своїй історії чемпіонство, яке перервало гегемонію московських команд.
Чемпіонат СРСР-1961
11.10.1961. Москва, Центральний стадіон імені В. І. Леніна. 103 000 глядачів
«Торпедо» (Москва) - «Динамо» (Київ) - 1:1 (0:0)
«Торпедо»: Глухотко, Медакін, Шустіков, Островський, Воронін (Батанов, 63), Маношин, Метревелі, Іванов (к), Гусаров, Денисов, Сергєєв.
«Динамо»: Макаров, Кольцов, Щегольков, Сучков, Ануфрієнко, Турянчик, Базилевич (Каштанов, 75), Серебряников, Каневський (к), Сабо, Лобановський.
Голи: Метревелі (70) - Турянчик (84).
Попередження: Медакін - Сабо.
