Перенесемося до літа 1937 року, коли світове турне здійснила футбольна збірна Басконії. Рівно 85 років тому, 15 липня 1937-го, баски зустрілися в Києві з «Динамо».
Перший в історії чемпіонат СРСР серед клубів команд відбувся всього лише роком раніше. До 1935 року в ньому змагалися збірні міст і союзних республік. Сезон «весна 1936» київське «Динамо» завершило на другому місці, поступившись лише московським динамівцям. У другому чемпіонаті, сезону «осінь 1936» кияни, будучи єдиним представником УРСР, виступили не так успішно, посівши лише шосте місце.
Третій чемпіонат повинен був стартувати в Києві через вісім днів після гри з басками – 23 липня 1937-го. Навесні цього року динамівці Києва стали володарями Кубка УРСР, здолавши в київському фіналі в додатковий час «Динамо» з Одеси - 4:2. Участь у Кубку СРСР для киян перервалося на стадії чвертьфіналу, де вони поступилися в Москві майбутнім фіналістам турніру – ще одним «одноклубникам», цього разу з Тбілісі.
Отже, вже у той час київське «Динамо» було на хорошому рахунку в союзному футболі, будучи однією з найсильніших команд в країні Рад, і один зі своїх дев'яти матчів в рамках турне по СРСР, а саме шостий, баски зіграли з киянами.
У 1936-му році в Іспанії спалахнула громадянська війна. Їй передувала перемога Народного фронту на парламентських виборах і оголошення про створення автономного району, названого Країною Басків. Республіканцям, які прийшли до влади, протистояли війська генерала Франко. Серед прихильників автономії були і футболісти національної збірної Іспанії, учасники ЧС-1934 вихідці з Басконії – півзахисники Леонардо Сілаурен, Хосе Мугерса, нападники Хосе Ірарагоррі, Луїс Регейро, Ісідро Лангара, Гільєрмо Горостіса.
У 1937-му році було організовано турне збірної Басконії по Європі. Звісно, поїздці надавалося переважно політичне, агітаційне і, тільки в останню чергу, спортивне значення. Головною метою виставкового турне було оголошено збір коштів для сімей загиблих воїнів. Радянський Союз був на боці республіканців. Партійне керівництво зобов'язалося виплатити гостям із Басконії благодійний внесок у розмірі 100 тисяч французьких франків за турне по СРСР.
Звичайно, базовим клубом для збірної басків послужив «Атлетик» із Більбао. Однак були у складі збірної і гравці інших клубів зі всієї Іспанії, в тому числі мадридського «Реала» і «Барселони». Таким чином, у збірній басків виявилася половина основного складу національної збірної Іспанії. Найбільш іменитим із них був форвард «Ов'єдо» Ісідро Лангара, який забивав у кожному з дев'яти матчів турне і в підсумку забив 17 голів з 32-х командних.
Радянським клубам і збірним у той час не вистачало досвіду міжнародних зустрічей. В основному футболісти країни Рад грали з робочими командами інших країн, тобто з любителями.
Іспанці вже використовували прогресивну на той момент тактичну розстановку «WM» (яку в радянських країнах називали «дубль-ве»). Радянські ж команди грали за старою схемою «п'ять у лінію», яка після внесення змін до правил фіксації офсайду (тепер для положення «поза грою» достатньо було двох футболістів, а не трьох, як раніше, згідно правил 1866 року) стала набагато менш ефективною.
Це відобразилося на полі, де баски демонстрували явну перевагу над радянськими клубами. Першим був розгромлений володар першого Кубка СРСР, московський «Локомотив» - 5:1. Потім була більш скромна перемога над першим чемпіоном СРСР, московським «Динамо» - 2:1. У підсумку за турне баски здобули 7 перемог у дев'яти матчах і лише одного разу поступилися - «Спартаку», посиленому декількома футболістами київського «Динамо» - нападниками Віктором Шиловським і Костянтином Щегоцьким. «Спартак» переміг басків 6:2, а Шиловський у цьому матчі забив два м'ячі. По суті за «Спартак» зіграла радянська збірна, а також арбітр матчу, який підсуджував настільки очевидно, що баски на знак протесту проти невідповідного суддівства за рахунку 2:2 і призначеному в їх ворота пенальті покинули поле і повернулися лише після 40 хвилин умовлянь. До слова, після скандалу арбітра тієї зустрічі Космачова показно дискваліфікували керівники спорткомітету і всесоюзної суддівської колегії.
Після матчу зі «Спартаком» збірна Басконії прибула до Києва, де зустрілася з «Динамо». Кияни посилено тренувалися перед грою і навіть встигли провести контрольний матч з ростовським «Динамо» (3:3). На допомогу в протистоянні з басками в «Динамо» були викликані Микола Табачковський («Динамо» Одеса), Ілля Гвоздков («Локомотив» Москва), Василь Глазков («Динамо» Ростов-на-Дону).
Гра розпочалася о 19:00. За різними даними на гру, яка відбулася на стадіоні «Динамо», було продано від 40 до 50 тисяч квитків. Баски грали у звичній біло-зеленій формі, господарі – у всьому білому з блакитною поперечною смугою на футболках. За свідченнями очевидців, гравці «Динамо» відкинули пропозицію свого капітана Щегоцького грати з третім захисником, бо звикли грати «п'ять в лінію», і не могли на ходу перевчитися. Захисник Йосип Ліфшиць бігав до нападу і фізично не встигав повертатися аби закрити центрфорварда басків Лангару, який у підсумку оформив хет-трик.
Віктор Шиловський забив у ворота басків і цього разу, однак його гол став єдиним для киян. В інших епізодах басків виручив їхній воротар Грегоріо Бласко. На цей раз арбітри вже не допомагали господарям поля, навпаки, не зарахували чистий гол киян, хоча самі баски, які дотримувалися канонів «чесної гри», визнали гол чистим.
Надалі були впевнені перемоги басків над тбіліським «Динамо», збірною Грузії та збірною Мінська і продовження тріумфального світового турне.
Матчі з басками у цілому принесли користь для розвитку вітчизняного футболу. Тренери клубів союзних республік побачили, у якому напрямку рухається розвиток спорту номер один у Європі, побачили нові тактичні схеми, які не використали раніше під час своєї роботи. Все це дало певний поштовх до прогресу радянських команд, у тому числі і київського «Динамо».
«Динамо» (Київ) – збірна Басконії – 1:3
15 липня 1937 року. Київ. Стадіон «Динамо». 40 тисяч глядачів
«Динамо»: Трусевич, Глазков («Динамо», Ростов-на-Дону), Гвоздков («Локомотив», Москва), Кузьменко (Тимофєєв), Лівшиць, Табачковський («Динамо», Одеса), Шиловський, Лайко (Гончаренко, 65), Щегоцький, Комаров, Махиня.
Збірна Басконії: Бласко, Аресо, Аедо, Субієта, Мугуерса, Ечебаррія, Горостіса, Л. Регейро, Лангара, Ларрінага, Алонсо.
Голи: Шиловський (43) - Лангара (1, 21, 48)
