У матчі другого туру Ліги Європи «Динамо» у Відні втратило перемогу над «Рапідом».

Про відповідальність, яка лежала на плечах гравців, не кажучи вже про тренерський штаб, після невдалого першого матчу в групі, говорити не будемо, а відразу вирушимо на футбольне поле.

Ігрові аспекти

Напевно, найбільш несподіваним рішенням від Блохіна став вихід на поле з перших хвилин Сергія Сидорчука, для якого цей поєдинок став дебютним на євроарені. Загалом же, у порівнянні з останнім матчем із «Ворсклою», у складі «біло-синіх» сталися чотири зміни. Вищезгаданий Сидорчук зайняв місце в центрі поля, замінивши там Вукоєвича. На лівому фланзі оборони, де в поєдинках із «Карпатами» та «Ворсклою» діяв Макаренко, грав Тремулінас, а перед ним, замість Гусєва, вийшов Ленс. Відбулися зміни й на вістрі атаки, куди повернувся Мбокані.

Не менш важливим та принциповим поєдинок із «Рапідом» був і для австрійського захисника киян Александара Драговича, якого місцева публіка зустрічала по-особливому, а саме – свистом. Збірна – одна справа, а клуб – зовсім інше.

Уже на четвертій хвилині арбітр потягнувся до кишені за жовтою карткою, яку побачив перед собою Сидорчук. Напевно, все ж позначилося хвилювання дебютанта. Тим не менше, початок тайму, та й усі перші 45 хвилин, беззаперечно залишилися за «Динамо».

Непоганий момент біля воріт «Рапіда» виник уже на 8-й хвилині, коли віч-на-віч із воротарем виходив Ярмоленко. На жаль, Андрій опинився в офсайді. Наступним же моментом динамівців був постріл Велозу з 20-ти метрів, але в рамку португалець не влучив. Дуже активним був Мбокані, який раз по раз опускався до центральної зони за м'ячем. При цьому форвард не побоювався брати гру на себе, сміливо прокидуючи м'яча повз кількох суперників. Лівим флангом підключався Тремулінас, але попервах його передачам бракувало точності.

А от як не забив Ленс на 15-й хвилині після прострілу справа – відомо йому одному. Адже ніхто не заважав голландцю завдати акцентованого удару метрів із 11-ти. Замість цього Джермейн просто махнув повз м'яча...

Гол же прийшов із лівого флангу, де продовжував створювати проблеми своїм колегам за амплуа Тремулінас. Француз пройшов флангом та прострілив до району 11-метрової позначки. Мбокані та Беланда до м'яча не дотягнулися й, здавалось би, момент завершився, але з-за спини захисника виринув Ярмоленко й сильно в дотик пробив у протихід воротарю – 1:0 на користь «Динамо».

Менше трьох хвилин знадобилося командам, щоб знову змінити рахунок. Саме командам, адже в гольовій атаці динамівців ключову роль зіграли захисники «Рапіда». Беланда перед штрафним майданчиком далеко відпустив від себе м'яча, а захисник, вибиваючи сферу в дотик, поцілив у голову Дібона. Ну а вже безпосередньо від голови Кристофера «круглий» влетів у ворота. Новота, який спостерігав за всією цією ситуацією, відверто не очікував подібного розвитку подій. Напевно, не лише він один.

Третій м'яч просто зобов'язаний був забивати Мбокані, але пробив повз дальній кут у дуелі з воротарем. «Рапід» же в першому таймі запам'ятався одним-єдиним дальнім ударом Бургшталлера поруч зі стійкою. Найікавіше же було попереду...

У другій 45-хвилинці все перевернулося догори дригом. Неозброєним оком було помітно, що динамівці абсолютно з іншим настроєм повернулися на поле. Якщо годину тому в очах хлопців було видно вогники, то тепер вони згасли. Очі ж палали у футболістів «Рапіда». Можливо, кияни занадто рано повірили в перемогу.

Знервованості до гри додав швидкий гол господарів. Лівий захисник віденської команди Палла підключився флангом та сильно навісив до штрафного майданчика. Тремулінас банально не доскочив до м'яча, а Бургшталлер, замикаючи дальню стійку, переправив м'яча в порожній кут воріт.

Гол додав упевненості «Рапіду», який усе більшими силами наступав. Динамівці час від часу намагалися організувати якісь контратаки, але за винятком моменту-близнюка в Ленса, який, як і в першому таймі, махнув ногою повз м'яча після прострілу з правого флангу, нічого створити не спромоглися. Ще одним величезним мінусом «Динамо» є неефективне виконання штрафних та кутових, яких за 90 хвилин було більше десятка!

У поті чола працював Коваль, який під кінець матчу врятував «Динамо» після класного удару зі штрафного Бойда. Не врятували ситуацію й заміни Блохіна. Якщо вихід Вукоєвича в перерві замість Сидорчука виглядав цілком логічним, та й заміну Ленса на Гусєва можна було передбачити, то пасивність Аруни, який урятував тренера в Полтаві, цього разу відверто розчарувала.

Останні хвилини, судячи з усього, знову стають справжньою хворобою для киян. У них у цьому сезоні «біло-сині» вже багато пропустили, не став винятком і матч із «Рапідом», коли в компенсований час Триммель позбавив «Динамо» перемоги. 2:2 – чергова невдача команди Блохіна, втрачені очки та провалений другий тайм.

Ключовий момент

Результат зустрічі вирішив гол Триммель на 4-й компенсованій хвилині. Гравець «Рапіда» увірвався до штрафного майданчика й влучним ударом головою замкнув подачу з флангу на дальню стійку.

Топ-персона

Найкращим гравцем матчу визнаємо лівого захисника «Рапіда» Палла, який відзначився одразу двома результативними передачами-близнюками.

Ліга Європи УЄФА. Група G. 2-й тур

03.10.2013 р. м. Відень. Стадіон «Ернст Хаппель Штадіоні», 34500 глядачів.

«Рапід» – «Динамо» – 2:2 (0:2)

«Динамо»: Коваль, Данило Сильва, Хачеріді, Драгович, Тремулінас, Велозу, Сидорчук (Вукоєвич, 46), Беланда, (Аруна, 74), Ярмоленко (к), Ленс (Гусєв, 87), Мбокані.

«Рапід»: Новота, Берендт, Зоннляйтнер, Палла, Дібон, Пецос, Шауб, Бойд, Забітцер, Триммель (к), Бургшталлер (Грозурек, 74).

Голи: Ярмоленко (30), Дібон (34, автогол) – Бургшталлер (53), Триммель (90+4).

Попередження: Сидорчук (4), Вукоєвич (84), Коваль (90+1) – Зоннляйтнер (40), Берендт (43), Бойд (52), Шауб (72).

Подолавши опір грецького «Астерас Триполіс» (1:1, 3:1) та грузинської «Діли» (1:0, 3:0), віденський «Рапід» пройшов до групової стадії Ліги Європи та в другому матчі групового етапу 3 жовтня на «Ернст Хаппель Штадіоні» о 20.00 за київським часом прийме наше київське «Динамо».

Гортаючи сторінки історії

Так само, як «Динамо» в Україні, так і в себе в Австрії, наш майбутній суперник є найтитулованішим клубом, 32 рази ставши чемпіоном Австрії та одного разу Німеччини (1941). Команда була сформована в 1898 році під прапором Першого віденського робочого футбольного клубу (Erster Wiener Arbeiter Fußball Club) та виступала в червоно-синіх кольорах (такий варіант форми досі часто використовується у виїзних матчах).

8 січня 1899 року футбольне утворення отримало нову назву «Шпорт клуб Рапід Відень» (Sportklub Rapid Wien), змінивши в 1904 році кольори на зелено-білі. Аж до 60-х років минулого сторіччя «Рапід» став беззаперечним лідером австрійського клубного футболу, а потім поступово втратив цей статус, вигравши за останні двадцять років титул переможця місцевої Бундесліги лише три рази (останній у 2008-му році).

У Європі клуб двічі перемагав у Кубку Мітропи (1930, 1951) та дістався в сезоні 1995/96 фіналу Кубка володарів Кубків.

Постановник гри

43-річний Зоран Баришич, який народився у Відні, за свою ігрову кар'єру в якості півзахисника, а потім і захисника змінив в Австрії з 1989 до 2005 років вісім клубів, з яких одним із найбільш значущих був віденський «Рапід», із яким він у 1995 році виграв Кубок Австрії, а потім дістався фіналу Кубка володарів кубків, в якому в травні 1996 року в упертій боротьбі поступився французькому ПСЖ (0:1). Окрім цього, Баришич чотири рази ставав чемпіоном Австрії (три рази у складі «Сваровскі Тіроль») та провів одну гру за національну збірну своєї країни.

Повісивши бутси на цвях, він прийняв пропозицію головного тренера «Рапіда» Петера Пакульта та працював його асистентом з вересня 2006 до жовтня 2009 року.

Після цього настав етап його самостійної роботи, що почався з юніорської команди клубу та продовжився майже два роки. Потім він на короткий термін тимчасово очолив основну команду «Рапіда», провівши в цьому статусі 10 матчів наприкінці сезону 2010/11, але мабуть не переконав керівництво у своєму тренерському вмінні (команда фінішувала лише п'ятою) й наступні два сезони очолював «Рапід-2».

Нарешті 17 квітня 2013 року цього року Баришич знову став головним тренером клубу, після того, як Петера Шеттеля було звільнено зі своєї посади незабаром після принизливої ​​поразки в Кубку Австрії від команди з Регіонал-ліги «Пашинг». До того часу «Рапід» відставав від лідируючої «Аустрії» на 20 очок, посідаючи третє місце в чемпіонаті. Баришичу виправити становище в останніх семи іграх австрійської Бундесліги так і не вдалося. Зовсім навпаки, відставання від майбутнього чемпіона збільшилося ще на п'ять пунктів, але цього разу фініш на все тій же третій позиції та місце в Лізі Європи дозволили йому все ж отримати повноцінний контракт.

Нинішній стан справ

За кілька місяців, що минули з моменту старту нинішнього сезону, головною відмінною рисою «Рапіда» є нестабільність. Почав наш суперник із конфузу, вибувши вже після першого матчу з Кубка Австрії, поступившись клубу ЛАСК (0:0, по пен. 4:5). Старт у чемпіонаті приніс не перемогу, а нічию з «Вольфсбергером» – 2:2, після чого, нарешті, прийшов і успіх у вигляді виїзної перемоги над «Штурмом» – 4:2.

Після цього, чергуючи успішні матчі («Ваккер» 4:0) із провальними (поразки вдома від «Гредіг» 0:1 та «Вольфсбергера» 2:4), команда після 10 турів першості посідає з 15-ма очками четверте місце, відстаючи на сім від лідируючого «Зальцбурга». За забитими голами (19) підопічні Зорана Баришича поділяють четверте місце з «Ридом», а за пропущеними (12) перебувають на другому рядку, пропустивши вперед лише лідера чемпіонату.

Основна тактична схема «Рапіда» 1-4-5-1. Основний голкіпер – чех Ян Новота, оборонну лінію складають Штефан Пала (ліворуч), Маріо Зонляйтнер, Кристофер Дібон (обидва в центрі) та Крістофер Триммель (праворуч). Опорними півзахисниками є грек із німецьким паспортом Танос Пецос та Харальд Піхлер. Фланги віддано Гвідо Бургшталлеру (ліворуч) та Луїсу Шаубу (праворуч).

Вихованець мюнхенської «Баварії» та нинішній капітан Штефен Хофманн (на фото) розташовується під чистим американським нападником Терренсом Бойдом. У чемпіонаті найкращий бомбардир клубу поки Бюргшталлер, який забив шість м'ячів, у той час як в єврокубках найбільш забивний Шауб, який відзначився вже чотири рази.

Обличчям до обличчя

Загалом за минулі роки київське «Динамо» та «Рапід» зустрічалися між собою вісім разів, причому шість із цих зустрічей були проведені в офіційних єврокубкових турнірах.

Вперше ж команди зійшлися в товариському поєдинку 13 жовтня 1971 року у Відні, який завершився внічию – 1:1. Наступного року 4 лютого «біло-сині» в рамках міні-футбольного турніру в столиці Австрії поступилися господарям із великим рахунком – 1:5.

Після цього прийшла черга протистоянь на офіційному рівні. Перше з них у 1986 році завершилося двома розгромами «зелено-білих» у 1/4 фіналу Кубка володарів Кубків. 5 березня динамівці перемогли на полі суперника 4:1 (Вільфурт, 83 – Бєланов, 55, 60, Рац, 66, Яковенко, 75), а 19 березня в Києві 5:1 (Яремчук 7, 31, Євтушенко, 12, Блохін, 43, Бєланов 78 – Халілович 27).

У 1992-му році в 1/32 Кубка УЄФА кияни на своєму полі були сильнішими – 1:0 (Яковенко, 46), а в повторній драматичній грі поступилися 3:2 (Мандреко, 7, Фьортофт, 15, 38 – Леоненко 46 (п), 87, на фото), але пройшли далі завдяки правилу виїзних голів.

Остання зустріч команд сталася вже на рівні відбіркового раунду Ліги чемпіонів у 1996-му році й принесла «Рапіду» реванш за поразки в минулі роки. Обидві гри виграли віденці 2:0 (Штупф, 7, Гуггу, 89) та 4:2 (Калитвинцев, 6, Максимов, 77 – Іванов, 23, 42, Кюбауер, 32, Хацкевич, 62 (автогол).

Цікаві факти

Головний тренер київського «Динамо» Олег Блохін не лише провів проти «Рапіда» два матчі в 1986-му, а й забивав йому в повторній грі Кубка володарів Кубків, що відбулася в Києві 19 березня того року.

Його асистент Сергій Ребров зіграв проти «зелено-білих» у 1992-му році в другому матчі 1/32 Кубка УЄФА, вийшовши на заміну на 57-й хвилині замість Алексаненкова.

Найбільший же досвід виступів проти «Рапіда» має нинішній динамівець Александар Драгович, який провів під час свого перебування у віденській «Аустрії» дев'ять матчів у чемпіонаті Австрії проти «зелено-білих» (три перемоги, дві нічиї, чотири поразки). Перший із них пройшов 11 листопада 2008 року й завершився перемогою команди Драговича – 2:0. Найбільш невдалою для нього стала гра 22 листопада 2009 року, що завершилася поразкою з великим рахунком 4:1. При цьому сам Драгович був замінений уже на 49-й хвилині гри.

Найімовірніше, згадуючи саме ту зустріч, Драгович напередодні нинішнього протистояння відверто заявив: «Я дуже чекаю на гру в четвер і мене не потрібно буде особливо налаштовувати на матч проти свого головного суперника – віденського «Рапіда».