В інтерв'ю офіційному сайту «Динамо» Лукман зізнався, що ці два роки промайнули для нього як одна мить.
- Лукмане, наскільки ти сам оціниш свою готовність до сезону? Ти зараз перебуваєш в оптимальній формі?
- Перш за все, я вдячний Богу за кожен день свого життя. Зараз я перебуваю в хорошій формі. У команді я вже два роки, й за цей час повністю адаптувався. Я щасливий, що перебуваю тут. Вірю, що для «Динамо» Київ майбутній сезон буде успішним.
- Ти провів дуже хороший матч в Ужгороді. Окрім гострих передач, ти неодноразово загрожував воротам суперника дальніми ударами. Така була тренерська установка – частіше бити по воротах?
- На тренуваннях я часто відпрацьовую удари по воротах. Але коли я починаю бити занадто часто, мені кажуть: «Аруна, цілься уважніше. Не поспішай, кожен твій удар має бути влучним!» Я звик часто бити по воротах, але зараз роблю це більш виважено. Звичайно, коли в мене є зручна можливість для удару, я роблю це, але якщо ситуація не надто сприяє для удару, я віддаю пас партнеру, який перебуває в більш вигідній позиції, або віддаю назад, щоб почалася нова хвиля атаки.
- Відповідно до статистики, ти взяв участь у 58-ми атаках за матч із «Говерлою» (більше лише Ярмоленко). На якій позиції почуваєшся впевненіше – опорного або атакуючого півзахисника?
- Головне для мене – грати, потрапляти до складу. Тому я старанно працюю на тренуваннях, завжди викладаюся на всі сто. На яку б позицію мене не визначили тренери, я буду працювати з усіх сил. Я хочу грати й готовий весь час доводити, що гідний бути гравцем цієї команди. Куди б мене не ставили – на позицію атакуючого півзахисника чи опорного – я готовий грати.
- В ужгородському матчі ти продемонстрував гарне взаєморозуміння із Мбокані, на якого ти віддав гольовий пас. Ви легко налагодили взаєморозуміння на полі?
- Звичайно, адже я грав разом із Дьємерсі в «Монако». Ми обидва розмовляємо французькою мовою. Це дуже допомагає нам розуміти один одного під час гри. Коли я віддаю пас уперед на Мбокані, я підказую йому, щоб він прийняв м'яча. Він приймає, притримує й може віддати мені назад. У нас дуже хороше взаєморозуміння.
- Як тобі працюється з іншими новачками команди? Як вони влилися до колективу? З ким із них спілкуєшся, товаришуєш?
- Товаришую з усіма новачками! Беланду я знаю ще за виступами у французькому чемпіонаті. З Бенуа я також зустрічався в Лізі 1. Я добре спілкуюся та товаришую з цими хлопцями, вони для мене як брати. Не лише тому, що ми грали разом в іншій країні, а тому, що ми всі хочемо досягти успіху з нашою нинішньою командою. Це те, заради чого ми всі приїхали сюди. Я дуже радий допомогти ним потоваришувати з колективом, щоб вони були ближчими і до африканців, і до українців. Вважаю, що дуже важливо, щоб у команді панувала дружня атмосфера, коли всі спілкуються, посміхаються один одному. Якщо ми будемо єдиною командою (слово «команда» Лукман виголосив російською – прим авт.), ми багато чого досягнемо разом із київським «Динамо». Неважливо, звідки ти – з Франції, Нігерії або іншої країни. Моя справа – допомогти всім потоваришувати, об'єднатися. Адже ми – одна команда, й усі ми об'єднані навколо однієї мети – перемагати разом із «Динамо».
- Зараз ти допомагаєш новим гравцям адаптуватися до життя в Україні?
- Так, адже я мешкаю тут уже два роки. Я дуже гордий та щасливий, що перебуваю в «Динамо» вже третій сезон. Хоча пам'ятаю свої перші кроки тут, як ніби це було вчора – настільки швидко пролетіли ці два роки в «Динамо». Але ж ви розумієте, що іноземцю не завжди легко пристосуватися до життя в новій країні, а тим паче африканцю в Україні, з її кліматом. Однак мені це вдалося. І тепер я можу поділитися своїм досвідом із новачками, щоб адаптація минула для них легко й безболісно.
- Тобі доводилося зустрічатися у французькій Лізі 1 із Тремулінасом та Беландою. Чи пам'ятаєш ці зустрічі? Які залишилися враження про них?
- Я пам'ятаю, як провів дуже хороший матч проти команди, за яку грав Беланда. Я тоді забив два м'ячі (13 січня 2010 року «Монако» на своєму полі розгромив «Монпельє» 4:0 – прим авт.). Це були мої перші два м'ячі в чемпіонаті Франції, й я їх забив у грі з «Монпельє». Також була дуже хороша гра проти «Бордо», за яке грав Тремулінас. Загалом я зустрічався три або чотири рази з командою Тремулінаса, та два чи три рази з командою Беланда. Вони дуже хороші гравці, але їм потрібно дати трохи часу на адаптацію в новій команді.
- Чи могли ви уявити собі, що опинитеся в одній команді?
- Якби мені тоді сказали, що всі ми опинимося в одній команді, то навряд чи я повірив би. Але тепер я дуже щасливий, що ми знову зустрілися. Щоправда, тоді ми грали один проти одного, за винятком Мбокані, який і тоді був моїм одноклубником, але тепер ми в одній команді... Те, що вони прийшли до «Динамо», було відмінною новиною для мене, і зараз у нас дуже сильна команда. Наш колектив психологічно сильний, добре підготовлений у фізичному плані. Ми просто зобов'язані бути сконцентрованими на кожній грі та максимально використовувати всі можливості, щоб виграти чемпіонський титул цього сезону. Все залежить від тренера та від нас, гравців. Якщо ми будемо вірити в себе й виправдовувати очікування, покладені на нас, то зможемо багато чого досягти. Я в це вірю.
- Як ти вважаєш, наскільки посилили команду новачки? З таким складом «Динамо» побореться цього сезону за чемпіонство?
- Немає нічого неможливого! Зараз ми дуже сильні психологічно та фізично. Ми б'ємося у кожному матчі. Якщо ми будемо зосереджені на футболі, в нас будуть всі шанси виграти чемпіонат. Ми просто маємо бути весь час сконцентрованими, тому що за найближчий місяць нам доведеться провести багато матчів із сильними суперниками. Ми маємо намагатися не втрачати жодного очка. Втрати очок у Києві, такі як у першому турі з «Волинню», неприпустимі. Ми не хочемо програвати, а хочемо завжди перемагати. Однак того ж хочуть й інші команди. Звичайно, буде дуже нелегко, але ми маємо боротися в кожному матчі. Такий футбол – хтось виграє, хтось програє. Все вирішують 90 хвилин матчу, лише вони все розставляють на свої місця.
- Ти вже провів два сезони в чемпіонаті України. Чи можеш порівняти українську Прем'єр-лігу із французькою Лігою 1? У чому головні відмінності?
- Я вважаю, що чемпіонат Франції дуже сильний. У ньому дуже багато боротьби. У Лізі 1 грає велика кількість вихідців із Африки. Звичайно, багато залежить від тренерів, від того, який стиль гри вони сповідують – орієнтований на фізику чи техніку. Коли я грав у «Монако», дуже багато часу приділялося фізичній підготовці. У чемпіонаті Франції, якщо ти недостатньо стійкий та сильний фізично, – тобі дуже складно. Чемпіонат України також дуже сильний, але його головна проблема – погане суддівство. Якби суддівство було чесним та об'єктивним, чемпіонат став би набагато кращим.
- Наступну гру «Динамо» зіграє із «Севастополем». Що можеш сказати про цю команду? Чи дивився ти їхню гру проти «Шахтаря»?
- Мені не доводилося грати з ними, тому я мало знаю про цю команду. Звичайно, в нас буде розбір гри наступного суперника, і тренери нам розкажуть те, що ми маємо знати про нього, вкажуть на їхні сильні та слабкі якості.
- За «Севастополь» грає кілька футболістів, орендованих у «Шахтаря». Як ти вважаєш, вони будуть грати з додатковою мотивацією, враховуючи принциповість протистояння «Шахтаря» та «Динамо»?
- Правду кажучи, мені байдуже, грають у складі «Севастополя» орендовані в «Шахтаря» гравці чи ні. Моя задача проста – вийти на поле, здобути перемогу для своєї команди й із почуттям виконаного обов'язку піти додому. Якщо наш тренер зверне мою увагу на окремих виконавців команди-суперниці та скаже, як потрібно проти них грати, – добре, ми виконаємо все, що скажуть на установці. Найважливіше в неділю – це 90 хвилин на футбольному полі. А про орендованих гравців я не замислююся.
- Трохи більше тижня залишається до одного з найважливіших матчів першого кола «Шахтар» – «Динамо». Ти знаєш не з чуток про пристрасті, які вирують під час цих матчів. Чекаєш на цей поєдинок із нетерпінням?
- Усе покаже сама гра. Ми підійдемо до поєдинку з «Шахтарем» у повній бойовій готовності. Я чекаю хорошого матчу й докладу всіх зусиль, щоб допомогти своїй команді перемогти. Важливо, щоб гру не зіпсувало суддівство. Але, в будь-якому випадку, ми зробимо все залежне від нас, щоб здобути перемогу. Однак зараз не хочу думати про «Шахтар» – попереду в нас не менш важлива гра із «Севастополем». Перемога в цьому матчі зарядить нас додатковою мотивацією на наступну гру, хто б не був нашим суперником!
Ігор Бондаренко
© www.fcdynamo.kiev.ua
